Лор

Lumen Grove — як росте чарівний ліс

Історія Чарівного Дуба, його світлячків і лісу, який досі пам’ятає світло.

Lumen Grove — останній острівець світла у Far Far Forest

Буває так, що плануєш одне, а виходить зовсім інше, правда? Та це не завжди погано, інколи річ, над якою працюєте, сама підказує, якою вона хоче бути.

Саме так і сталося з чарівним світом Far Far Forest.

Він мав розповісти історію про загадкове створіння у зеленому каптурі, що збирає світлячків, заманюючи їх світлом своєї лампи.

Проте виявилося, що це створіння є лише частиною цієї історії і аби її зрозуміти (та ще й мати змогу переказати), потрібне місце, котре буде таким собі «обʼєднуючим центром» для цілої розповіді.

Таке враження, ніби потрібне щось таке, як обкладинка, аби історія, написана на аркушах паперу, могла називатися книгою — дати єдину форму, будучи водночас не лише інструментом, а й її частиною.

Обкладинка книги — історія та місце

Тож, що це за місце?

Ну, тут можна відповісти по-різному. У контексті історії це є Contra spem spero (без надії сподіваюсь) у чистому вигляді.

Мається на увазі, що це місце є останнім острівцем опору у світі, поглинутому темрявою, без шансів на перемогу. Тут живуть спогадами про минуле (такий собі золотий вік), надії на повернення котрого обʼєктивно немає.

Певною мірою це безглуздя, вибір, що очевидно приведе до загибелі. І я б не сказав, що рушієм такої поведінки є надія. Це радше упертість, неприйняття нової реальності навіть ціною життя.

Та як би там не було, саме тут стається дещо неймовірне — проростає пагін Чарівного Дуба, а це означає, що світло може знову засяяти у Far Far Forest, але почнеться це у Lumen Grove.

Lumen Grove — молодий саджанець

Так а що ж тут не так?

Як ви могли помітити, цей казковий світ дещо темний, і не тільки тому, що тут немає сонця, а лише місяць (до речі, так!), а й тому, що навіть у нічному лісі цілковита темрява не є звичним явищем.

Я б пояснив це так: ми знаємо, що ліс живий, правильно? Але тут він навіть ще живіший. Річ у тому, що кожне дерево, камінь чи тварина є втіленням певного духа, що обрав собі форму відповідно до своєї природи. І серед таких «втілених духів» виділявся Чарівний Дуб — він відігравав ключову роль у цьому світі.

Це золоте дерево було домом для тисяч світлячків, котрі освітлювали ліс, дозволяли йому гармонійно рости та розвиватись. Вони були такою собі «енергією життя».

Зачарований дуб і світлячки

На жаль, навіть у казкових світах проростає зле коріння заздрощів, підступу і зради. Так, одне кволе дерево, малий покручений каштан що ріс колись у хащах, користаючи з доброти інших створінь, зміг пробити собі шлях на гору.

Отруюючи все навколо себе, він міцнішав, коріння сягало глибше, витісняючи чи занапащаючи інших на своєму шляху до Високого Пагорба.

Усе змінилось. Золоті Потоки стали Гниловодами, Світлі Бори тепер Колючі Хащі і лиш тіні бродять по-між дерев.

Чарівний Дуб не чекав такої зради, а коли зрозумів, що відбулось — вже було занадто пізно.

Отруєний водами, ослаблений і знесилений, він відчував усе, що відбувається, своєю корою, бо ж його дух був найміцніше повʼязаний з самим лісом.

Зрештою він не витримав. Гілля Чарівного Дуба тихо похилилось до долу і стовбур повалився.

Тепер над Високим Пагорбом, у глухій зловісній темряві височіє узурпатор — Сухий Каштан.